"Русалонька із 7-В або прокляття роду Кулаківських" М. Павленко.
Книга хороша і цікава... Про пригоди Софійки та її друга Сашка , Вадима-дима ... Софійчин дім , у якому живе її родина має велику таємницю , та ще й однокласник під акацією розповів про родове
прокляття ...і все це на хрупкі плечі дівчинці Софійці... Загадкова бабусина шафа ( прапрапра) була їй в поміч , тобто відправляла Софку у минуле , а коралі , які лежали у шафі робили її невидимою... Лиш один старець бачив її навіть тоді , коли вона , Софійка мала коралі , підказав їй як діяти...
Зостаюсь на своєму , образ Гордія Кулаківського , лихого героя досить таки цікавий .... Цікава і печальна гроза , через яку дім в якому проживає Софійка поверхом нижче у повню і грозу з'являлися привиди( на яку і Софія з Сашком ходили) . Сподобвся момент у якому Софійка з Сашком зпилюють дерево ... Дуже мило.... Цей їх вчинок порятував Катерину з Семеном , та його батьків.... До Вадима повернулися батьки...( подобається в книзі "предки" , "мазер" " фазер" так незвично) "Ще одна таємниця шафи" я плакала від першої і до останньої стрічки...хоча ні , до останньї сторінки книги......P.S.: дякую Вам за книгу і за автограф!!!
Марина Павленко «Миколчині історії» .
Прочитала за кілька годин… Наплакалась. Третьокласник Миколка з великим серцем і собака Найда – його вірний друг… І пригоди дуже цікаві…Сподобались образи головних героїв, а також образ Товстухи. Про її кицю Анхвісу, на жаль, сказати такого не можу… Ця книга навчає любити не лише життя, а й своє місце у ньому... Хлопчик, з якого вічно сміються, постає тим, кого врешті-решт поважають… Велике серце й чиста душа – це дві характеристики (чи як там вони звуться), які повинен мати кожен!!!
Як на мене, авторка сама це все має, бо з її книгами переосмислюєш своє життя-буття)))
P. S. : Дуже дякую Вам , Марино Степанівно, за автограф, і за таку душевну книгу!!!
